С.М. Пивовар, Ю.С. Рудик, Л.В. Паніна. МОЖЛИВІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ЛЕВОТИРОКСИНУ У ХВОРИХ ІЗ СЕРЦЕВОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ . Український терапевтичний журнал. 2021;3

Published on 04-08-2021

До дослідження включено 218 хворих з серцевою недостатністю (СН) на фоні післяінфарктного кардіосклерозу. 109 (50,0 %) хворих отримували левотироксин (ЛТ) у звязку з гіпотиреозом, що розвинувся на фоні автоімунного тиреоїдиту. Зазначені хворі приймали ЛТ протягом 2 років до включення в дослідження у індивідуально підібраних дозах. Та на момент включення до дослідження мали еутиреоїдний стан. Визначали рівні ТТГ, T3в, T, Т3r. Проводили ехокардіоскопію та ультразвукове дослідження щитоподібної залози. Вивчали перебіг СН протягом 2 років.

            Хворі, що застосовували ЛТ, порівнюючи до пацієнтів без даного препарату, мали менші розміри (КДР та КСР) та об’єми (КДО та КСО) лівого шліночка (ЛШ) та більшу на 22,9 % величину фракцію викиду (ФВ) ЛШ (р = 0,0001). Хворі, що приймали ЛТ мали нижчий сироватковий рівень NT-proBNP (на 26,3%, р = 0,009). У підгрупі хворих, котрі приймали ЛТ у дозі від 0,1 до 0,69 мкг/кг, ФВ ЛШ не відрізнялася від пацієнтів, що не застосовували даний препарат. При дозі 0,7-1,19 мкг/кг, ФВ ЛШ є більшою, порівнюючи до такої у пацієнтів, що не приймали ЛТ (на 37,9 %) та в порівнянні до хворих, що приймали ЛТ в дозі 0,1-0,33 мкг/кг (на 36,9 %). ФВ ЛШ була найвищою у пацієнтів, що приймали ЛТ у дозі > 1,20 мкг/кг. Застосування ЛТ з приводу НЗ протягом 2 років зменшує ризик повторної госпіталізації (ПГ) з приводу декомпенсації СН (відношення шансів = 0,490 (0,281-0,857), р = 0,018) та тенденційне зниження ризику досягнення комбінованої кінцевої точки (на 27,9 %, р = 0,074). За допомогою ROC-аналізу встановлено, що ризик ПГ хворих на СН з приводу декомпенсації захворювання, зменшується при застосуванні ЛТ в дозі > 0,53 мкг/кг (чутливість – 56,62 %, специфічність – 60,98 %, р = 0,016).

Застосування левотироксину у хворих з АІТ при серцевій недостатності має дозозалежний позитивний вплив на фракцію викиду лівого шлуночка. Найвища фракція викиду лівого шлуночка спостерігається у хворих, що приймали препарат в дозі > 1,2 мкг/кг. Застосування  левотироксину в дозі > 0,53 мкг/кг при нетоксичному зобі призводить до вірогідного зниження частоти повторної госпіталізації у зв’язку з декомпенсацією серцевої недостатності протягом 2 років.

Ключові слова: серцева недостатність, автоімунний тиреоїдит, левотироксин, фракція викиду, перебіг захворювання.

Attached file