2020 рік минув в умовах безпрецедентних зусиль людства в боротьбі з пандемією, спричиненою коронавірусною хворобою (COVID‑19), і став надзвичайно складним випробуванням для систем охорони здоров’я всіх без винятку країн. COVID‑19 – це інфекційне захворювання, зумовлене новим коронавірусом SARS-CoV‑2. Патофізіологія інфекції пов’язана з посиленою запальною реакцією організму пацієнта, що спричиняє ушкодження не тільки легеневої тканини, а й інших систем організму, включаючи серцево- судинну. Наявні на сьогодні дані свідчать про те, що від 30 до 60% хворих на COVID‑19 страждають на ішемічну хворобу серця (ІХС) та гіпертонічну хворобу, тобто наявність серцево-судинних захворювань (ССЗ) в анамнезі сприяє тому, що пацієнти стають сприйнятливішими до COVID‑19.
Гострий запальний процес у разі COVID‑19 зумовлює погіршення ішемічних розладів в умовах уже наявних захворювань серцево-судинної системи та провокує системну запальну відповідь організму з наростанням ендотеліальної дисфункції та прокоагулянтної активності крові. Хронічне запалення ві- діграє провідну роль у патогенезі СН, особливо небезпечними при COVID‑19 є запальне ушкодження міокарда та, як наслідок, гостра декомпенсація СН на тлі цитокінового шторму, під час якого спостерігається неконтрольована імунна відповідь організму з активацією та проліферацією лімфоцитів і макрофагів. Цілком логічним є виявлення серед хворих на COVID‑19 осіб із ССЗ, зокрема СН, із доказами запального ушкодження міокарда для пріоритетного лікування та, можливо, проведення агресивнішої терапії.