Мета роботи – дослідити вплив високої концентрації реверсивного трийодтироніну на перебіг серцевої недостатності (СН).
Матеріали та методи. Обстежено 221 хворих з СН на фоні післяінфарктного кардіосклерозу. Ви-значали сироваткові рівні тиреотропного гормону (ТТГ), вільних T3 (T3в) та T4 (T4в), реверсивного T3 (T3r). Проводили ехокардіоскопію. Вивчали плин СН.
Результати та обговорення. Хворі з СН були розділені на 2 групи за наступним критерієм: до першої групи увійшло 175 (79,19 %) пацієнтів, що мали нормальний сироватковий рівень T3r (< 350 пг/мл). До другої групи увійшло 46 (20,81 %) хворих, що мали підвищений рівень T3r ≥ 350 пг/мл. У хворих з СН та з високим рівнем T3r II функціональний клас (ФК) за NYHA зустрічався на 30 % частіше, порівнюючи з пацієнтами з нормальним рівнем гормону (2 = 7,711; р = 0,021); не зустрічався нетоксичний зоб (0 проти 8,0 %, при 2 = 3,953; р = 0,047). Пацієнти з високим рів-нем T3r мають підвищення гранулоцитів (на 5,3 %, р=0,043), зменшення відносного вмісту моно-цитів (на 7,14 %, р = 0,003), а також, підвищений вміст ТТГ (на 35,0 %, р = 0,001) з конкордатним підвищенням Т4в (на 17,0 %, р=0,002) та Т3в (на 11,7 %, р=0,041). Хворі у цій групі мають меншу фракцію викиду лівого шлуночка (на 5,26 %, р = 0,037), тоншу міжшлуночкову перетинку (2,5 %, р = 0,007), збільшення розміру лівого (на 2,22 %, р = 0,007) та правого (на 1,86 %, р = 0,003) передсердь, порівнюючи до даних величин у пацієнтів з нормальним рівнем T3r. Сироватковий рівень T3r має позитивну кореляційну залежність з наявністю фібриляції передсердь (r = 0,176; р = 0,028), з відносним вмістом гранулоцитів крові (r = 0,363; р < 0,001); від’ємну з товщиною міжшлуночкової перетинки в діастолу (r = -0,169; р = 0,048), з відносним вмістом моноцитів в крові (r = -0,204; р = 0,018). До моделі підвищеного рівня T3r при СН увійшли: ФК СН (= 0,160, р = 0,008), рівень вільного Т3 (= 0,095, р = 0,009), вік у якому розвинувся перший інфаркт міокарда (= 0,012, р = 0,026).
Висновки. Підвищений рівень T3r мають 20,8 % хворих з СН під час госпіталізації. У хворих з підвищеним рівнем T3r спостерігається вірогідне підвищення гранулоцитів (на 5,3 %), зменшення відносного вмісту моноцитів (на 7,1 %), підвищений вміст ТТГ (на 35,0 %) з конкордатним підви-щенням Т4в (на 17,0 %) та Т3в (на 11,7 %); меншу фракцію викиду лівого шлуночка (на 5,26 %), збільшення розміру лівого (на 2,22 %) та правого (на 1,86 %) передсердь. Сироватковий рівень T3r має позитивну залежність з наявністю фібриляції передсердь (r = 0,176; р = 0,028), з відносним вмістом гранулоцитів крові (r = 0,363; р < 0,001); від’ємну з товщиною міжшлуночкової перетинки в діастолу (r = -0,169; р = 0,048), з відносним вмістом моноцитів в крові (r = -0,204; р = 0,018). У регресійну модель підвищеного рівня T3r у хворих з СН увійшли: ФК СН (= 0,160, р = 0,008), рівень вільного Т3 (= 0,095, р = 0,009), вік, у якому розвинувся перший інфаркт міокарда (= 0,012, р = 0,026).
Ключові слова: серцева недостатність, реверсивний трийодтиронін, перебіг захворювання, три-йодтиронін, тироксин.
Attached file
Category