Серцева недостатність (СН) – є актуальною проблемою у зв’язку з високою смертністю хворих. Розуміння патофізіологічних механізмів СН важливо при оптимізації схем терапії. Синдром «низького трийодтироніну» (СНТ3) спостерігається у частини хворих з СН. Не має єдиною думки, щодо критеріїв визначення СНТ3.
Мета роботи – дослідити особливості визначення СНТ3 при СН та його зв'язок з перебігом захворювання.
Матеріали та методи. Обстежено 157 хворих з СН на фоні післяінфарктного кардіосклерозу. Визначали сироваткові рівні тиреотропного гормону (ТТГ), вільних T3 (T3в) та T4 (T4в), реверсивного T3 (T3r). Проводили ехокардіоскопію. Вивчали плин СН.
Результати. Хворі розподілено на 2 групи за наявністю СНТ3 (Т3в < 2,5 пмоль/л при нормальних рівнях Т4в та ТТГ). Пацієнти даної групи (22,3 %), мали більші індекс маси тіла (на 7,1 %), кінцево-систолічний (КСО) (на 5,2 %) та діастолічний (КДО) (на 11,6%) об'єми лівого шлуночка (ЛШ), тяжчий функціональний клас (ФК) стенокардії напруги. Пацієнти з повторною госпіталізацією мали нижчий рівень Т3в (1,91 пмоль/л проти 3,22 пмоль/л у групі без госпіталізацій). Ймовірно, для діагностики СНТ3 у хворих з СН більш чутливим сироватковим рівнем Т3в є ≤ 2 пмоль/л. За цим критерієм 27 (17,2 %) хворих з СН мали СНТ3. Пацієнти були молодшими (на 4,36 років), мали більші кінцево-систолічний розмір (на 8,5 %), КСО (на 19,4 %), КДО (на 9,8 %) ЛШ, меншу фракцію викиду ЛШ (на 9,3 %), більшу частоту повторних госпіталізацій (48,1 % проти 23,1 %), більший відсоток хворих перенесли коронарну інтервенцію (25,9 % проти 5,4 %).
Висновки. Частота синдрому «низького Т3» (Т3 < 2,5 пмоль/л) серед хворих з СН складає 22,3 %. За критерієм Т3в ≤ 2 пмоль/л, розповсюдження синдрому – 17,2 %. У хворих з СН з повторною госпіталізацією, рівень Т3в менший за 2,0 пмоль/л. Хворі даної категорії є молодшими, мають дилатацію ЛШ, велику частоту госпіталізацій протягом 2 років спостереження.
Ключові слова: серцева недостатність, синдром низького трийодтироніну, перебіг захворювання, трийодтиронін, тироксин.